Лілія: Крізь біль — до нового життя
Лілія — сильна та смілива жінка, яка, як багато інших, опинилася у складній ситуації через бойові дії, наслідки яких наздогнали родину в її рідному селищі в Запорізькій області. Коли почалася війна, вона зрозуміла, що безпека її дітей — це найголовніше. Зібравши найнеобхідніше, Лілія вирушила в невідомість, залишивши все позаду.
Вона разом із двома дітьми виїхала з зони бойових дій і оселилася у Запоріжжі. Перехід до нового життя був непростим. Лілія зізнається, що спочатку відчувала страх і невпевненість. Проте вона знала, що повинна бути сильною заради своїх дітей.
У Запоріжжі жінка досить швидко знайшла підтримку. Спочатку, ій допомогли знайти житло, де можна мешкати безоплатно. А трішки поспіль відбулося знайомство з місцевою Громадською організацією “Українське жіноцтво”, що надає всебічну підтримку родинам з неповнолітніми дітьми. Це сталося дуже вчасно, бо завдяки зверненню до ГО “Українське жіноцтво” , яке діє за підтримки СОС Дитячі Містечка Україна, Лілія з дітьми отримали всебічну підтримку, яка дуже сприяла адаптації в новому середовищі. Вона активно долучилася до спільноти, де зустріла інших жінок, які також пережили втрати та труднощі, а діти знайшли нових друзів.
Лілія – мати двох дітей, десятирічного Івана й п’ятирічної Варвари.
Жінка каже: “ГО “Українське жіноцтво” стало другим домом для нас з дітьми”. Саме тут вони отримали підтримку та допомогу з інтеграції в новій громаді.
Лілія завжди шукала можливості для розвитку своєї малечі, особливо після того, як вони залишили рідне селище.
Першим заходом, які відвідали Ваня і Варя в ГО “Українське жіноцтво”, була арт-терапія. Лілія була вражена, як швидко дітки почали соціалізуватися. Вони зустріли інших дітей, почали знайомитися та спілкуватися, і це допомогло їм відволіктися від суму та важких думок. Мати помітила, що діти стали веселішими та більш відкритими. Під час занять психологи працювали з дітьми, допомагаючи їм відкривати свої емоції. Лілія була рада бачити, як діти з нетерпінням чекали наступних занять. Також вона дізналася, що в ГО “Українське жіноцтво” можна отримати й логопедичну допомогу, і це стало для них справжнім порятунком. Логопед допоміг Івану й Варварі подолати проблеми з мовленням завдяки регулярним заняттям й високому професіоналізму логопеда, що працює в організації.
З часом Ваня почав відвідувати ще й уроки з англійської мови. Завдяки викладачці та спілкуванню з однолітками, він став більш зацікавленим у навчанні. Лілія була рада бачити, як син із задоволенням шукає нові слова та фрази, навіть вивчаючи етикетки на продуктах, щоб їх перекладати.
Жінка також не залишалася осторонь — вона відвідувала групові заняття з позитивного батьківства. Це дало їй можливість обговорити свої переживання та отримати підтримку в цей складний період. Вона помітила, що завдяки цьому, їй стало легше справлятися зі стресом та розуміти своїх дітей, знаходити з ними спільну мову. Це сприяло їх сумісному відвідуванню чудових занять в родинному клубі “Сімейне коло: Майстерня натхнення”, де діти разом з мамою створювали різноманітні творчі витвори та з задоволенням готували смачні вареники.
Звісно, адаптація до нового життя була нелегкою. Лілія згадує про труднощі, пов’язані з переїздом з села до міста. Але завдяки всебічній підтримці, яку вони отримали в ГО “Українське жіноцтво” та новим знайомствам, вона і діти змогли знайти своє місце в новому середовищі.
Лілія зрозуміла, що навіть у найскладніші часи важливо не втрачати надію і шукати можливості для розвитку. Тепер вона активно підтримує інших мам, які опинилися в схожих обставинах, ділячись своїм досвідом і надихаючи їх на нові починання.
“Наша родина відчуває щиру вдячність усьому колективу ГО “Українське жіноцтво” та СОС Дитячі Містечка Україна” за всю підтримку й допомогу, яку ми отримали й отримуємо! За добрі слова та небайдужість кожного, хто нас зустрічає в цьому чудовому Просторі”, – додає Лілія.
